Братчик Надя
Пл. сен. кер. Ольга. Надя Кулинич, народжена 25 березня 1928 р, відійшла на Вічну Ватру 28. грудня. 2017 р., похоронена на цвинтарі Кальварія, в Ню Йорку.
Покійна була знана як Братчик Надя, бо все своє доросле життя присвятила праці з пластовими новаками. Пласт, а головно новацтво, заповнювало Її життя поза професійною працею. В станиці Ню Йорк від 1950 р. пок. Надя знала всіх новаків, братчиків і батьків, знала їхні проблеми і часто старалася допомогти. Точно вела сама, або вимагала від братчиків, щоб записували на таблиці присутність новаків на сходинах, переводила з дітьми багато вмілостей, дбала, щоб рої та гнізда мали свої прапорці, щоб їздили до ню-йоркських парків і т.п.
Вже у молодому віці пок. Надя входила до вищих пластових проводів УПН, а особливо належала до Орлиного Круга, в якому співпрацювала з Основником УПН ще в Україні - пл. сен. Теодозієм Cамотулкою, Орестом Гаврилюком, Денисом Беднарським, Омеляном Грималяком, своїм братом Влодком Кулиничем та іншими. Вони то організували вишколи новацьких виховників, дбали про підбір комендантів новацьких таборів та братчиків і сестричок, видавали журнал для нов. виховників „Вогонь Орлиної Ради” тощо.
Я познайомилася з Надею ще весною 1951 р., коли ми стрічались вечорами по праці у Washington Irving High School на 17-ій вулиці, де ходили на різні курси. Пізніше, коли у видавництві Harcourt Brace, де пок. Надя працювала вже довше, потрібно було працівника, Надя мене там влаштувала на працю. В обідню перерву ми часто з нею сиділи в їдальні і говорили про Пласт. Тоді почали з кожної нашої платні відкладати якусь суму до коробки, і коли грошей трохи приназбирувалося, ми купували у книгарні „Cурма” (яка закрилась минулого року) українські книжечки до станичної бібліотеки. Їх там, з нашим підписом, можна ще знайти. В той час Надя була Верховинкою, то ми це дарували від Куреня. Пізніше пок. Надя багато років працювала вчителькою у школі св. Юра.
Aле також тоді пок. Надя виявила, що любить варити і, на приклад, порадила мені таке: кусок курячого м’яса разом з куском цибулі, моркви і селери завинути в алюмінієвий папір і пекти скількись там часу у печі.
Пок. Надя любила й вишивати, належала до американського клубу вишивальників. A в останніх роках нераз оповідала мені, що належить до Американського гортикулярного клубу, де любителі час-до-часу сходяться, приносять для виміни свої цікаві вазони з рослинами, обговорюють та обмінюються ними. Надя розповідала, як легко розмножувати наприклад. фіялки – листком. Казала, що має біля 200 чи 300 малесеньких вазоночків з новими розсадами. Cкаржилась, що зимою укладала їх під столом, бо там тепліше, а пізніше боліли крижі, коли треба було їх витягати з під стола.
Жалію, що в останніх роках мало з Надею зустрічалася і рідко коли говорила по телефоні. Та це вже направити не можна. Покійна була дуже побожною, працьовитою, чесною Людиною. Вічна Їй Пам’ять!
Пл. сен. Олександра Юзенів, Верх.
